Професор стратегічних досліджень Сент-Ендрюського університету Філліпс Пейсон О'Браєн у своїй колонці для The Atlantic зазначає, що ця кампанія є частиною чітко спланованої багатовекторної стратегії Києва.
Замість суто оборонних дій Україна перенесла бойові дії безпосередньо на поріг Володимира Путіна, здійснюючи політичний, економічний та військовий тиск на його режим. Головна мета – знекровити російську воєнну машину, позбавивши її фінансування, палива та координації.
У ніч на 30 червня українські сили здійснили вже другу за тиждень атаку на Центр космічного зв'язку "Дубна", розташований під Москвою. Цей об'єкт має критичне значення для Кремля, адже саме через нього здійснюється збір розвідувальних даних та координація дій окупаційних підрозділів на території України.
Президент Володимир Зеленський, підтверджуючи факт атаки, відкрито потролив російського диктатора, заявивши, що аналогічні операції вже готуються проти інших подібних об'єктів ворога. Київ іронічно називає цю повітряну кампанію "санкціями великої дальності", демонструючи російському суспільству, що інтенсивність ударів лише зростатиме.
Економічний нокаут: Московський НПЗ паралізовано до кінця року
Іншим прикладом успішної реалізації української стратегії став масований наліт 18 червня на Московський нафтопереробний завод. Цей об'єкт забезпечував близько 40% потреб столичного паливного ринку, а внаслідок вибухів та пожежі його роботу повністю зупинено щонайменше до кінця 2026 року, зазначає аналітик.
Ця атака продемонструвала ефективність одразу на кількох рівнях:
- Психологічний ефект: Величезний стовп чорного диму, який бачила вся Москва, надіслав чіткий сигнал жителям столиці. Період, коли вони могли вдавати, що війна точиться десь далеко, офіційно завершився. Паливна криза, яка вже охопила російську провінцію, підбирається до Москви.
- Фінансове виснаження: Путін уже витратив більшу частину колишнього суверенного фонду РФ. Німецькі аналітичні центри констатують, що економіка Росії увійшла у стадію "ендшпілю" через зупинку зростання та вичерпання фіскальних резервів. Бюджет Кремля критично залежить від експорту нафтопродуктів.
Паливна дилема та колапс логістики
Донедавна війна на Близькому Сході підтримувала високі світові ціни на нафту, що давало Кремлю додатковий фінансовий перепочинок. Проте зі зниженням напруги в Перській затоці впали й ціни на барель, зменшуючи доходи Росії, вважає автор.
РекламаУкраїнські ж удари поставили Путіна перед важким вибором: обмежити експорт нафти задля задоволення внутрішніх потреб та стримування невдоволення населення, чи продовжити експорт заради фінансування армії, прирікаючи власних громадян на паливний дефіцит.
З військового погляду, втрати Росії вже перевищили 1,3 мільйона осіб, а удари по командних пунктах і центрах зв'язку на кшталт "Дубни" остаточно добивають і без того неповоротку армійську логістику. Спроби Кремля стягнути системи ППО з інших регіонів для захисту Москви лише оголюють решту території РФ, роблячи її вразливою для нових атак, пише експерт.
О'Браєн підсумовує, що оголошена Зеленським "40-денна операція впливу" навряд чи миттєво змусить Росію капітулювати. Проте вона повністю зруйнувала міф про те, що Путін здатний захистити столицю, вберегти економіку та забезпечити армію. Демонстрація слабкості диктатора змушує його союзників та внутрішнє оточення серйозно нервувати через тупиковість обраного курсу.
Удари по Москві
Нагадаємо, у ніч на 30 червня Москва та Підмосков'я опинилися під масованим ударом безпілотних літальних апаратів. Очільник російської столиці Сергій Собянін відзвітував про нібито успішну роботу сил протиповітряної оборони, які буцімто ліквідували близько 50 дронів на підльоті до мегаполіса. За інформацією мера, повітряний наліт розпочався приблизно о четвертій годині ранку. Протягом наступних двох годин посадовець оприлюднив 11 повідомлень, у яких запевняв про збиття безпілотників та роботу екстрених служб на місцях падіння уламків.
При цьому офіційні джерела РФ традиційно уникли конкретики щодо того, чи дійсно вдалося нейтралізувати абсолютно всі повітряні цілі, а також промовчали про реальні наслідки та руйнування на об'єктах у Московській області.
Пізніше Володимир Зеленський підтвердив чергове успішне застосування українських далекобійних засобів, які повторно уразили Центр космічного звʼязку "Дубна", розташований у Московській області. Президент підкреслив, що ці повітряні удари є далекобійними санкціями проти Росії за розв'язану війну. Він також зауважив, що цей обʼєкт має особливе значення, оскільки забезпечує супутниковий звʼязок, який окупанти використовують для ведення розвідки та координації дій своїх військових підрозділів на території України.
Джерело: УНІАН